Розслідувач пояснив, як РФ впливає на інші країни.

Російські спецслужби використовують свої культурні осередки по всьому світу для шпіонажу і впливу на політику інших країн. Журналіст-розслідувач Анатолій Остапенко заявляє, що це стає небезпечною зброєю, якою РФ використовується в різних країнах, включаючи Європу та колишній Радянський Союз. Часто це проводиться через культурні програми і спільні проекти, які впливають на думки та погляди людей.

«Культура. Вони плодять центри російської культури, де виховують цілі покоління, і цих людей потім пробують вербувати. Плюс це часто неформальна дипломатія. У них є купа організацій, що працюють під дахом спецслужб – наприклад, 5-ї служби ФСБ, яка займається зовнішньополітичними зв'язками, створює агентурні мережі в країнах Європи, колишнього Радянського Союзу. Ми розповідали, як вони вкладалися в ультраправих політиків, наприклад, у Німеччині», – говорить Анатолій Остапенко.

Один з прикладів впливу російських спецслужб в Німеччині згадується громадським діячем Амрамом Петросяном, який активно співпрацював з депутатами партії «Альтернатива для Німеччини». Це сприяло лобіюванню скасування санкцій проти Росії. За словами експерта, завербовання таких агентів має ідеологічний та фінансовий характер, а також основується на конспірологічних переконаннях людей.

Російська спецслужба також активно використовує зазіхання в життя та працю ультраправих політиків і спецагентів у різних країнах. Вони створюють сім'ї, навчаються та залучаються до впливових позицій для того, щоб мати можливість впливати на політичне та військове керівництво.

Анатолій Остапенко також вказує на можливість працювати російським спецслужбам з політичним керівництвом США. Це здійснюється за допомогою неформальної дипломатії та лобізму, а також через фінансові інтереси американської сторони. Остапенко наголошує на необхідності усвідомлення цього факту та прийняття заходів для запобігання впливові РФ на внутрішні справи інших країн.

У світі спостерігається зростаюча активність Росії у сфері культури та впливу на політику. Це вимагає уваги та аналізу з боку міжнародного співтовариства, а також прийняття превентивних заходів, щоб захистити суверенітет та безпеку країн від такого втручання.